Про УКРЛІТ.ORG

розвинений

РОЗВИ́НЕНИЙ, РОЗВИ́НУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розви́нути. Будь молодий, золотий, опромінений. Сяй, ніби прапор на сонці розвинений. Щастя свого не губи (Вороний, Вибр., 1959, 151); Натхненняце той же талант, розвинутий трудом, розцвічений життям народу (Мал., Думки.., 1959, 20); Комсомол допомагав партії.. готувати покоління всебічно розвинених людей, які житимуть, працюватимуть і керуватимуть суспільними справами при комунізмі (Статут КПРС, 1971, 27); Марксизм сучасної епохице творчо розвинутий Леніним марксизм, перевірений і збагачений досвідом Жовтневої революції, будівництвом соціалізму в усіх країнах, де до влади прийшов робітничий клас (Наука.., 5, 1958, 4); Традиції Маяковського повинні бути підхоплені українськими кінематографістами та кінодраматургами і розвинуті в наш час і за наших умов (Мист., 6, 1955, 33); Євгеній, у котрого слух був надзвичайно сильно розвинений, чув серед тиші кожде слово (Фр., VII, 1951, 266); У нього, мов у звіра, був розвинутий витончений інстинкт, і примхам його вірив Бараболя не менше, аніж строгим фактам (Стельмах, II. 1962, 277).

2. у знач. прикм., перен. Який досяг розумової, духовної зрілості, став розумово, духовно вищим. — Вона була дівчина на свій вік розумово незвичайно розвинена, повна імпульсів і жадоби до науки й діла (Коб., III, 1956, 129); Родинні нещастя.. зробили мене ще більше скупленим і серйозним, так що на свій вік я видававсь усім занадто поважним і розвиненим (Коцюб., III, 1956, 281).

3. у знач. прикм., перен. Який став кращим, досконалішим, піднявся на вищий щабель, досяг високого рівня у чому-небудь. У країнах розвинутого капіталізму є клас найманих сільськогосподарських робітників, який склався протягом десятків років (Ленін, 43, 1974, 50); Самовідданими зусиллями партії і народу в нашій країні побудовано розвинуте соціалістичне суспільство (Ком. Укр., 6, 1975, 61); Теорія «неперекладності», давно відкинута у нас, ще де-не-де у вжитку. Особливо сильна вона тоді, коли йдеться про розвиненіші й не так розвинені мови (Рильський, IX, 1962, 59); Ядром значення слова в його розвиненому вигляді є поняття (Рад. психол. наука.., 1958, 175).

4. у знач. прикм. Який виріс, укорінився, зміцнів. Численні досліди, проведені академіком Кириченком, свідчать про те, що насіння, одержане від рослин з добре розвиненою кореневою системою, зберігає цю якість і в потомстві. Воно, як правило, дає вищий урожай (Хлібороб Укр., 7, 1965, 32).

5. у знач. прикм. Який досяг фізичної зрілості. Це ж була дійсно «нормальна», «здорова» людина: всі члени були пропорціонально розвинені (Хотк., І, 1966, 120); У Романа було красиве тіло, розвинуте, біле, м’язисте, значно молодше за його порізане.. зморшками обличчя (Гончар, III, 1959, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 631.

вгору