РО́ЗВЕРТКА, и, ж., техн. Металорізальний багатолезовий інструмент для обробки отворів. Ручна розвертка.. складається з робочої частини, шийки, хвостовика і квадратної головки (Практ. з машинозн., 1957, 74); Розвертки — дуже точний інструмент, тому треба стежити, щоб не було на них вибоїн, зазубрин, іржі (Слюс. справа, 1957, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 628.