РОЗВА́ЖНИЦЯ, і, ж. Людина, яка вміє, може розважати (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 622.