РОЗБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Скидати з кого-небудь взуття. Ходи, милий, роздіну, розбую (Чуб., V, 1874, 615).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 616.

Розбувати, ва́ю, єш, сов. в. розбу́ти, бу́ю, єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 33.