РОЗБИШАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Бути розбишакою. — Вас тільки чотири на все село й є, що день у день п’єте, гуляєте та розбишакуєте… (Мирний, І, 1949, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 610.

Розбишакувати, ку́ю, єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте. Мир. ХРВ. 243.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 31.