РОЗБЕНТЕ́ЖЕНО, присл. Стривожено, схвильовано. Туча темнішає, росте. Степове птаство, передчуваючи бурю, розбентежено шугає в повітрі (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 602.