Про УКРЛІТ.ORG

роз'їдатися

РОЗ’ЇДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗ’Ї́СТИСЯ, ї́мся, їси́ся, док.

1. розм. Надмірно споживаючи їжу, ставати повним, огрядним. Ми голодом не моримось, хоть, звичайне, і не роз’їдаємось без пуття (Л. Укр., V, 1956, 130); // на чому, зневажл. Від ситого, безтурботного життя ставати ледачим. — Погано стережете моє добро. Роз’їлися на спокійних харчах (Стельмах, І, 1962, 92).

2. тільки док. Захопитися споживанням їжі; // Почати кусати, ранячи жалом або хоботком (про комах і т. ін.). Зворушені оси роз’їлися, стали жалити малого сироту (Ков., Тв., 1958, 79).

3. тільки недок. Пас. до роз’їда́ти 1, 2, 4.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 687.

Роз’їдатися, даюся, єшся, сов. в. роз’їстися, їмся, їсися, гл.

1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839.

2) Ѣсть много. Не роз’їдайся хліба: дорогий. Конст. у. Як роз’їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 47.

вгору