РОЗ’Я́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗ’Я́ТРИ́ТИСЯ, я́трю́ся, я́три́шся, док.

1. Ставати запаленим, болючим від подразнення, доторкання. Лопата вислизає з рук [полонянки], не слухається, на долонях роз’ятрилися рани-мозолі (Хижняк, Тамара, 1959, 243); * Образно. В серцях повстанців не загоїлися рани, а ще більше роз’ятрилися ганебною п’ятківською капітуляцією (Ле, Наливайко, 1957, 113).

2. перен. Підсилюватися, загострюватися (про почуття, бажання і т. ін.). Зголоднілий Джонс, апетит якого все більше й більше роз’ятрювався від запаху страв у харчевнях, куди він раз у раз заходив, уже жалкував, що не купив помідора в магазині (Багмут, Опов., 1959, 92).

3. перен. Приходити до стану сильного роздратування.

4. тільки недок. Пас. до роз’я́трювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 873.

Роз’ятрюватися, рююся, єшся, сов. в. роз’ятритися, рюся, ришся, гл.

1) Растравляться, растравиться. Рана роз’ятрилась.

2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз’ятрились — тільки б гуляти. Св. Л. 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 64.