РОЗ’Я́ТРЕНО. Присл. до роз’я́трений 2-4. * Образно. Червоно, роз’ятрено сідало сонце в степах (Гончар, II, 1959, 392).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 873.