РОЗ’Я́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роз’ясни́ти. Весь мокрий, але з лицем, роз’ясненим радістю, вискочив Максим (Фр., VI, 1951, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 872.