РОЖЕ́ВО. Присл до роже́вий 1, 2. Сад білий — в цвіту — рожево забарвився: сходило сонце (Головко, І, 1957, 182); Щоки цвітуть рожево (Ю. Янов., І, 1958, 195); // у знач. присудк. сл. Так у цім саду привітно! А як яблуні цвітуть, Навіть листя не помітно — Скрізь тоді рожево тут (Позн., Ми зростаєм., 1960, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 599.