РОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, діал.

1. Народжувати. Пані рожає панича, Товкачиха — парубка (Морд., І, 1958, 62).

2. Родити (у 3 знач.). А пани.. голоду раді та бога благають, Щоб ще хоч годочок хлібець не рожав (Шевч., II, 1963, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 598.

Рожати, жа́ю, єш, гл. Раждать. Одна мати рожає, та не один обичай дає. Ном. № 7917.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 29.