РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до родови́тий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Полт., Повість.., 1960, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 597.

Родовитість, тости, ж.

1) Знатное происхожденіе, родовитость.

2) Наслѣдственность.

3) Плодородіе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 28.