РОДИ́МЧИК, а, ч., розм. Те саме, що роди́мець. Про такі [нервові] хвороби на селі не чули. Бешиха і родимчик були зрозумілішими (Донч., III, 1956, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 593.