РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до роджа́ти. Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Коб., III, 1956, 546); * Образно. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає (Мас., Роман.., 1970, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 593.