РОГО́ЗЯНИЙ, а, е. Те саме, що рогозо́вий. Архип Логвинович виїхав на середину озера, перехилився через борт човна, схопив у руки мокрий рогозяний жмак (Збан., Переджнив’я, 1960, 157); За плечима [Ліди] клунок солі, в руках плетена рогозяна валізка, в якій кусень мила, трохи синьки та інші дрібні покупки (М. Ол., Чуєш.., 1959, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 592.