РОБІТФА́КІВКА, и, ж., іст. Жін. до робітфа́ківець. І знов уже іншим, м’яким подувом повіяло від спогадів про дрібненькі, але сміливі кроки робітфаківки (Ле, Міжгір’я, 1953, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 586.