РОБІТНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Робітничий. Поля мої рідні, найкращії в світі, Багаті на силу, на пишную вроду, Засіяні хлібом і потом политі, Робітницьким потом мойого народу! (Гр., І, 1963, 112); В курені люди вже давно спали міцним робітницьким сном (Н.-Лев., II, 1956, 37); — Дивлячися на наші робітницькі організації, слухаючи диспут в робітницьких товариствах, я радуюся, мов дитина. Радуюся не чим, а поступом, розвоєм (Фр., III, 1950, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 586.