РОБОТЯ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. роботя́щий. За.. роботящість, за лагідну вдачу Решетняк пішов навіть на підвищення: старшим конюхом Віхола поставив його на стайню (Гончар, Циклон, 1970, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 588.