РИШТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недак., розм.

1. Готуватися, збиратися, споряджатися куди-небудь.

2. Пас. до риштува́ти 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547.

Риштуватися, ту́юся, єшся, гл. = Рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 19.