РИШТО́ВКА, и, ж., буд., рідко. Те саме, що ришто́вання 1. Приїхав [матрос] недавно в Каховку, З лінкора прибув — не з дому, По звичці збіга на риштовку, Неначе по трапу морському (Нагн., Вибр., 1957, 129); Кирик заклопотано почухав неголену бороду, почепив на стовпа риштовки висок і, обминаючи двох хлопців, що несли на ношах глину, пішов до нового замісу (Добр., Тече річка.., 1961, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547.