РИХЛОКУЩОВИ́Й, а, е, с. г . Такий, в якому пагони утворюють розлогий кущ, а тонке коріння з великим розгалуженням — досить рихлу дернину (про кормові злаки). Для влаштування газонів використовуються більше низові, кореневищні або рихлокущові злакові трави (Озелен. колг. села, 1955, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 545.