РИСК, у, ч.
1. Усвідомлена можливість небезпеки. Це вже риск, — переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Вишня, І, 1956, 192); Люди жили партизанським колективом у глушині лісу два роки, ходили з риском для життя до власної землі — орати її й сіяти, збирати пашню (Ю. Янов., Мир, 1956, 148); — Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Головко, II, 1957, 548); // Сміливий, ініціативний вчинок, дія із сподіванням щастя, успіху, позитивного результату. [Любов:] В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне — риск і осягнення мети (Л. Укр., II, 1951, 27); — Сміливо, хоча й ризиковано, — промовив він, — але риск для гвардійця… — Генерал запитливо глянув на Самієва. —…благородна справа, — закінчив скоромовкою виструнчений Самієв (Гончар, III, 1959, 250); Роботу, яка передбачалася, можна було доручити тільки висококваліфікованим майстрам гірничорудної справи, людям, які б не боялися виробничого риску, сміливо, але розумно і завбачливо експериментували (Ткач, Плем’я.., 1961, 88).
◊ Йти (піти́) на риск — рискувати, наражаючись на можливу небезпеку і сподіваючись успіху. Він сказав рішуче: — Вас я все одно не пущу, ви — керівник підпілля, ви не маєте права йти на риск… (Смолич, Світанок.., 1953, 373); Йдучи з подвір’я, він накреслював план — кинути в бій усі полки, піти на риск і добитися перемоги (Кочура, Зол. грамота, 1960, 362); На свій страх і риск; На свій [вла́сний] риск — на свою відповідальність. В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і в таких випадках він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (Гончар, III, 1959, 431); Сташка на свій риск, замість Вайнштока, віднесла роботу до Філіпчука (Вільде, Сестри.., 1958, 566); Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Збан., Сеспель, 1961, 241).
2. Можливість збитків або невдачі в якійсь справі. Там, де людство ще відстало, На допомогу треба йти мерщій, Вмістивши мудро частку капіталу, — Є риск, та й зиск у справі цій святій (Рильський, III, 1961, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 539.