РИСИ́СТИЙ, а, е. Який має швидку рись (див. рись2) (про коней). У верхових і рисистих коней найчастіше голова буває середньої величини (Конярство, 1957, 10); // На якому займаються виведенням рисаків. Вперше штучне запліднення тварин здійснив видатний російський біолог Іванов ще 1899 року тут же, на Полтавщині, у Дубровському рисистому кінному заводі (Знання.., 9, 1971, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 539.