РИСА́К, а́, ч. Легкий рисистий кінь. Андрій Степанович сажня не дав, а спокійно відказав їй: — А чи не поїхали б ви, Софіє Іванівно, на рисаках кататися? (Шиян, Вибр., 1947, 145); В надвечірні години, зимою і літом, вони [одеські аристократи] вихором пролітали в блискучих кабріолетах, запряжених орловськими рисаками, по м’яких торцях Дерібасівської (Смолич, V, 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 539.