РИ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ри́нка. — Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (Головко, II, 1957, 87); Хлоп’я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (Стельмах, II, 1962, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 536.