РИКОШЕТУВА́ТИ, у́є, недок. і док., РИКОШЕ́ТИТИ, ить, недок. Відскакувати, відлітати рикошетом. Мисливець справді стріляв у дикого кабана, але куля рикошетувала і, змінивши траєкторію польоту, уразила іншого мисливця (Наука.., 3, 1971, 50); Підвищення грунту попереду.. перехвачувало ворожі кулі, міни або вони, сковзнувшись, рикошетили, й, перелітаючи, рвалися геть далі позаду оборонної лінії (Ле, Право.., 1957, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 534.