РИЗО́ЇДИ, ів, мн. (одн. ризо́їд, а, ч.). Нитковидні утвори спорових рослин (мохів, лишайників, деяких грибів), які замінюють їм корінь. Щоб таїландська папороть росла швидше, корисно в акваріум покласти уламок черепашнику, до якого вона прикріпиться своїми ризоїдами (Веч. Київ, 28.I 1971, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 533.