РИЖО́К, жка́, ч., розм. Те саме, що ри́жик. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Пісні та романси… І, 1956, 106); * У порівн. Кремезний, як рижок (Номис, 1864, № 8586).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 532.

Рижок, жка́, м. Грибъ, рыжикъ. Кв. І. 90. Такий червоний, як рижок. Ном. № 8585. На високій полонині уродили рижки. Гол. І. 164.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 16.