РИ́БНО, присудк, сл., розм., рідко. Багато риби. Як стояли водяні млини, на Пслі рибно було, набігала принадна згадка про дивну рибу вирезуба, сильну рибу марину, що в заброді ловив пастух (Горд., Дівчина.., 1954, 190).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 529.

Рибно нар. Обильно рыбой, рыбно. Хоч не рибно, аби юшно. Ном. № 12177.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 15.