РИ́БНИЙ, а, е. Прикм. до ри́ба 1. Велика частина кордонів Радянського Союзу омивається морями, де є невичерпні рибні багатства (Зоол., 1957, 80); // Признач. для зберігання риби. Стоїть біля свого рибного сховища Густавсон (Шиян, Переможці, 1950, 12); В трести їздив [Кока] день при дні І на бази рибні. Та кругом казали: «Ні! Ви в селі потрібні!» (С. Ол., Вибр., 1959, 257); // Вигот. з риби. Рибний [клей] — виготовляється з відходів риби: плавників, голів, луски, кісток та пузирів (Стол.-буд. справа, 1957, 223); Рибне борошно дедалі ширше застосовується в тваринництві як дуже поживна добавка до корму (Хлібороб Укр., 1, 1970, 47); // Пов’язаний з добуванням, обробкою, продажем риби. В нижнім Стамбулі, на рибнім базарі, Галас такий, що оглухнути можна (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 90); Рибна гавань; // у знач. ім. ри́бне, ного, с. Страва з риби або з рибою. — Прошу, святі отці, закушувати; от м’ясне, а от рибне (Н.-Лев., III, 1956, 377).
РИБНИ́Й, а́, е́. Багатий рибою (у 1 знач.). — Земля плодовита, небо лагідне, води рибні, люд тихий.. — отсе.. ресурси, природні жерела [джерела] багатства (Фр., II, 1950, 369); Попівщина, Плоске, Лякуче, Чорне.. І всі — рибні! І у всіх озерах вода не стояча, а рухлива, бо озера ці лежать по дну колишньої безіменної притоки Дніпра (Чаб., Тече вода.., 1961, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 528.