РИБА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що риба́льський. Враз поплавець затанцював зненацька — І вся душа напружилась рибацька, Угадуючи таємниці дна (Рильський, II, 1960, 121); Ото вночі Дениса рибацька страсть попхнула на річку (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 119); В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол (Коцюб., III, 1956, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 528.