РИБА́ЛИТИ, лю, лиш, РИБА́ЛЧИТИ і рідко РИБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством. Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями, і жмаки на хижу щуку розкидав по озеру кожного вечора (Збан., Переджнив’я, 1960, 143); — А тепер, хлопці, гайда на Дніпро. Дід мій заслаб, отже, човни його вільні, їдьмо до Китаєва рибалчити (Тулуб, Людолови, І, 1957, 228); — Рибачили? — Риба тут не живе, товаришу (Гончар, II, 1959, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.