РЕЄСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Вносити кого-, що-небудь у список, книгу для запису справ, документів, майна, земельних володінь і т. ін. з метою обліку або надання йому законної чинності. Князь Януш неохоче прибув з Волині і почав реєструвати посполитих, покликаних князівською міліцією (Ле, Наливайко, 1957, 48); Іов Борецький сів за стіл і розгорнув нову книжку в сап’яновій оправі — реєструвати учнів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 313); Дорош знову вийшов у ту саму кімнату, де його реєстрували, і молоденький командир-піхотинець провів його через коридор до кабінету військкома (Тют., Вир, 1964, 195).

Реєструва́ти шлюб — юридично оформляти вступ до шлюбу. — А в Чехословаччині не реєструють шлюбу, якщо молоді не посадили принаймні по п’ять деревин (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 86).

2. Фіксувати, перев. за допомогою приладів, яке-небудь явище, спостереження, якийсь факт. Залунало чітке клацання механічних лічильників, що стали реєструвати атомну катастрофу — руйнування атомного ядра (Рибак, Час.., 1960, 200); Сучасні радіолокатори реєструють метеорний слід у перші ж секунди його утворення, незалежно від погоди або часу доби (Наука.., 11, 1963, 32); Електронні машини стежать за небесними світилами, реєструють усі параметри руху небесних тіл (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 451); // Автоматично записувати значення вимірюваної величини, що змінюється в часі. На борту автоматичної міжпланетної станції встановлено наукову апаратуру. Вона реєструє різні дані для вивчення космічного випромінювання (Наука… 3, 1961, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 485.