РЕ́ШТКИ, ток, мн.

1. Сліди, залишки чого-небудь. Хазяїн кав’ярні приніс нам кожному по крихітній чашечці запашної, гарячої кави. Ми почали сьорбати, запиваючи холодною водою. Швидко серце стало жвавішати. Погубивши рештки хмелю, ми сиділи бадьорі й схвильовані (Ю. Янов., II, 1958, 79); На кругловидому обличчі її змішалися переляк, настороженість і рештки пустотливості (Стельмах, Хліб.., 1959, 270); В.. стрілецьких ячейках ще, здавалось, не вивітрились рештки людського тепла (Гончар, III, 1959, 215); // Пережитки чого-небудь, негативне, що залишилось від минулого. — А може, ся досада — рештки «рабства»? (Л. Укр., III, 1952, 687); — Селянство — ми, а це (жест в бік глухого села) убогі рештки темноти з часів давноминулих — це ти прекрасно знав (Довж., І, 1958, 125).

2. Те, що збереглося, уціліло від остаточного зруйнування. До останнього часу в породах Криворізької серії, що містить в собі залізорудні поклади, не було знайдено палеонтологічних решток, за допомогою яких можна було б визначити геологічний вік порід (Вісник АН, 1, 1957, 56); При похованні в с. Черевковому на Сіверському Дінці знайдено рештки одягу з дуже тонкого, добре обробленого хутра (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 79).

3. Частини війська, що уціліли після бою. Червоноармійська частина в двадцяти верстах з боями тримала місто, а Левченко дістав завдання ліквідувати рештки противника біля села Гілківці (Мик., II, 1957, 274); На олешківський берег повипливали з плавнів рештки команд розбитої ескадри (Ю. Янов., II, 1958, 202); Рештки військ під командуванням генерала Новикова мали або загинути, або пробиватися в гори, через Балаклаву, до партизанів (Кучер, Голод, 1961, 182).

4. Те, що залишається після чого-небудь (перев. після виробничого процесу, обробки чогось). Кукурудзяні рештки — стебла, листя тощо — являють собою вогнище хвороботворних організмів, а для деяких збудників — навіть поживу (Наука.., 3, 1959, 40); Рештки асенізації найкраще використовувати для удобрення після компостування їх з землею або торфом (Овоч., 1956, 54); Кожен керівник колгоспу і радгоспу, місцеві партійні і радянські органи, комсомол повинні.. по-господарському використати всі післяжнивні рештки (Рад. Укр., 1.VIII 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 526.