РЕ́ШЕТО, а, с.

1. Господарська річ у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). Йон скоса поглядав уже на Гашіцу, на її сильні, жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, увесь гарман (Коцюб., І, 1955, 251); На другий день нікуди з дому не виходив [Давид]. Порався по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето на продаж: у неділю ярмарок у Щербанівці (Головко, II, 1957, 83); * Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував [решетував] їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (Стельмах, Правда.., 1961, 251); * У порівн. Сорочка, зв’язана узлами, Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках (Котл., І, 1952, 130); Лика [у катюги], як решето, була поковиряна віспою (Стор., І, 1957, 375).

◊ Голова́ (па́м’ять), як [те] ре́шето — дуже погана пам’ять. Тепер то я тілько довідався, що в мене пам’ять стала, як те решето (Мирний, V, 1955, 346); Лови́ти ре́шетом (у ре́шето) див. лови́ти; Носи́ти во́ду ре́шетом, ірон. — робити що-небудь даремно, марно витрачати час. Богуна ловити, що воду решетом носити (Кач., Вибр., 1953, 119); Попа́ в ре́шеті вози́ти, заст. — брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою… та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію возить попа в решеті? (Вовчок, VI, 1956, 270); Пройти́ (перейти́) крізь си́то й ре́шето див. си́то¹; Ре́шетом не накри́ти, жарт. — дуже товсте (про обличчя). Пика така, що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Вовчок, VI, 1956, 301); У ре́шеті повози́ти кого — обдурити кого-небудь. Він самого розумного у решеті повозить та з нього ж нишком собі і поглузує (Морд., І, 1958, 138); Чудеса́ (ди́во) в ре́шеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось. — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав… Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату?.. — Інженерка (Минко, Ясні зорі, 1951, 55); Як води́ у ре́шеті — зовсім нема. Стільки правди, як у решеті води (Укр.. присл.., 1963, 165).

2. Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. Підсівне решето [комбайна] очищує зерно від насіння бур’янів та інших дрібних засмічувачів (Механ. і електриф.., 1953, 209); При роботі на зерноочисних машинах треба для зменшення втрат насіння додержувати таких правил: 1. Залежно від засміченості вороха підбирати відповідні решета (Техн. культ., 1956, 78); Регулюючи зерноочисні машини і підбираючи решето (для пшениці розмір отворів 2,3 міліметра і більше), досягають відбору важкого за вагою і вирівняного за крупністю зерна (Хлібороб Укр., 1, 1968, 16).

3. рідко. Народний музичний ударний інструмент, рід бубна; тамбурин. Тільки решета гули та бряжчали серед галасу й гаму, та вискакували з шуму дуже тонкі жіночі голоси (Н.-Лев., II, 1956, 182); Заграла скрипка, тугий бас,.. решето, цимбали; І молоду в веселий час Дівки до шлюбу убирали… (Рудан., Тв., 1959, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 524.

Решето, та, с.

1) Рѣшето. Вода в решеті не встоїться. Ном. № 2715. Перейшов уже крізь сито й решето — всего испыталъ. Ном. № 5778. Попа в решеті возити. Лгать на исповѣди. Ном. № 138.

2) Тамбуринъ (музыкальный инструментъ). Чуб. VII. 450. Ум. Решітце.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 14.

ре́шето (зменшене — реші́тце) = решети́на — господарська річ у ви­гляді дерев’яного обода з натягну­тою з одного боку дірчастою сіт­кою для просіювання чого-небудь (перев. зерна); з огляду на великі дірки решета і малі — сита про лю­дину, яка пройшла через багато житейських пригод, казали: «Пе­рейшов уже крізь сито й решето»; зле просівається через решето, а добре залишається, тому в решето кладуть речі, які приносять щастя або оберігають від злого; іноді в решето клали новонароджено­го, — «щоб відвернути від нього всякі напасті», тобто разом з дити­ною залишити все добре, а зле від­сіяти; асоціативний зв’язок решета з водою, яка в ньому не затримує­ться, символізує несталість, мар­ність чогось, як ось мі́ряти во́ду ре́шетом, тобто виконувати безглуз­ду роботу; про вдавання діяльно­сті, потрібної роботи співають: «Горіло поле, горіло, А я, молода, тушила, тушила, Решетом воду носила. Скільки в решеті водиці, Скільки в дівчатах правдиці» або ще: «Де ти тоді, мила, стояла, Ко­ли дубровонька палала? — Я в ре­шеті воду носила І нею дубровоньку гасила»; можливо, нещирість дівчини є водночас і виявом ко­хання, бо пала́ння дубро́ви — це символ останнього, а дівчина но­сить решетом воду, бо не хоче за­гасити пожежі — полум’я кохання (про це говорить і О. Потебня). Вода в решеті не встоїться (при­казка); Стільки правди, як води у решеті (прислів’я); Не всім однако дано: одному ситце, другому решіт­це (прислів’я); Прийшов — ні сит­ця, ні решітця (приказка); фразео­логізм: носи́ти во́ду ре́шетом — ро­бити що-небудь даремно, марну­ючи час.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 497-498.