Речницький, а, е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові. К. Бай. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 13.