РЕФОРМА́ТОРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до реформа́тор 1. Революційна, реформаторська роль Т. Г. Шевченка в історії української мови в тому й полягає, що він.. підніс самий рівень розвитку, значення української літературної мови.., незмірно її збагатив (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 36); Праця Амвросія Максиміліановича [Бучми] у кіно в роки його становлення мала реформаторське значення для розвитку майстерності кіноактора і здобула визнання далеко за межами нашої Вітчизни (Мист., 1, 1957, 30).

2. Стос. до реформи, пов’язаний з нею. ..реформаторський шлях є шлях затягувань, зволікань.. (Ленін, 11, 1970, 35); І увесь той російський реформаторський лібералізм і демократичне народолюбіє стали на тверду основу після Гоголя (Драг., І, 1970, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 519.