РЕФЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Реагувати на зовнішні подразнення рефлексом (у 1 знач.).

2. Створювати кольоровий відтінок на предметі відбиттям світла, що падає від якихось об’єктів. Дослідження показали, що червонувате забарвлення Марса зумовлене не ефектами, які виникають у навколоземній атмосфері, — його рефлектують світлі й темні плями на планеті (Веч. Київ, 25.Х 1968, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 519.