РЕТУШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ретушува́ти. * У порівн. А за тими горами знов виступають верхи, вже темні, а там далі сизі, вкриті туманом, неначе ретушовані карандашем [олівцем] в далекій перспективі (Н.-Лев., II, 1956, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 517.