РЕТРАНСЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Проміжне приймання сигналів у системі радіомовного чи телевізійного зв’язку для підсилення їх і наступного передавання. Антени спрямованої дії широко застосовують для приймання і ретрансляції телевізійних передач, для радіорелейних ліній зв’язку та ін. (Радіолокація.., 1958, 38); За допомогою штучних супутників здійсниться ретрансляція на великі відстані ультракоротких радіохвиль, а отже, і телебачення, істотно збільшиться ємність каналів далекого зв’язку (Наука.., 5, 1962, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 516.