РЕТОРОМА́НЦІ, ів, мн. (одн. реторома́нець, нця, ч.; реторома́нка, и, ж.). Група народностей, що населяє північно-східну та північну Італію, а також високогірні альпійські райони південно-східної Швейцарії; представники цих народностей. Той самий автобус, водій якого, круглоголовий ретороманець, за всю дорогу не вимовив жодного слова, повіз їх до перевалу (Загреб., Європа 45, 1959, 505).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 516.