РЕТИРА́ДА, и, ж., заст. 1. військ. Відступ. Гервазій, бачивши, що час почати знов Страшну баталію, що годі ретираду Чинити, розмахнув, щоб двигнуть на громаду Тарана грізного (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 180); Опинившись на зовнішньому рейді і тільки тут нарешті опам’ятавшись після остовпіння, інтервенти, щоб хоч як-небудь помститись за ганебну свою ретираду, стали безладно обстрілювати Хорли з корабельної артилерії (Гончар, II, 1959, 50).

2. військ. Укріплене місце в кріпосних спорудах і на польових позиціях для оборони на випадок відступу.

3. ірон. Ухилення від рішучих дій.

4. Вбиральня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 516.