РЕТИ́НА, и, ж., мед. Світлочутлива оболонка ока; сітківка. Візьміть ретину, вона ізолює з природи коливання світлові (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 516.