РЕСТОРА́ТОР, а, ч., заст. Власник ресторана. В вільготних льохах виростають смачні печерички, що їх так охоче закуповують спритні ресторатори Кракова, Любліна, а то навіть і Варшави (Загреб., Шепіт, 1966, 340); Всі ресторатори надсилали йому запрошення на розкішні вечері й обіди (Полт., Повість.., 1960, 545).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 515.