РЕПАТРІЙО́ВАНИЙ, а, е, політ. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до репатріюва́ти. Після возз’єднання Північної Буковини частина румунського населення була репатрійована до Румунії і одночасно з Румунії повернулося багато уродженців України (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 27); // у знач. ім. репатрійо́ваний, ного, ч.; репатрійо́вана, ної, ж. Особа, що репатріювалась.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 508.