РЕНТГЕНОСКОПІ́Я, ї, ж.

1. Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання. [Лікар:] Рентгеноскопія виявила у вас виразку шлунка в дуже тяжкій формі (Дмит., Драм. тв., 1958, 124).

2. Просвічування рентгенівським промінням металевих виробів для виявлення їх внутрішніх дефектів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 507.