РЕМИГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ремига́ти. Під впливом гормона поновлюється ремигання [корів] (Наука.., 8, 1959, 33); Коли немає вітру, тоді в підгірному селі так тихо, що скрізь з кожного подвір’я й на кожній вулиці виразно чути ремигання волів (Епік, Тв., 1958, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 501.