РЕ́МЕЗІВ, зова, зове. Прикм. до ре́мез. В садку дрімають насторожені тіні, червонобокі яблука, мов снігурі, вгніздилися в густому листі, ремезовими гніздами перевисали жовто-зелені груші (Стельмах, II, 1962, 407).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 500.