Про УКРЛІТ.ORG

реліквія

РЕЛІ́КВІЯ, ї, ж.

1. перев. мн. Предмети, яким служителі культу приписують чудодійну силу, роблячи їх об’єктом релігійного поклоніння. Скільки тут [в монастирі] було в запасі Талісманів і реліквій: Тут була вода з Йордану В череп’яній добрій тикві (Сам., І, 1958, 253).

2. Річ, яку особливо шанують і зберігають як нам’ять про минуле. Київ є багатющою скарбницею наших національних реліквій (Цюпа, Україна.., 1960, 138); Одну-єдину реліквію привезла Ольга з Лебедина. Коштовну.. Коштовна та реліквіяпортрет діда (Дор., Не повтори.., 1968, 74); * У порівн. Тужив [моряк] за морем і, як найдорогоціннішу реліквію, показував стрічки з безкозирки, на якій золотом було витиснуто: «Звонкий» (Тют., Вир, 1964, 310).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 499.

вгору